“Центр протидії корупції ще тоді вказував на сумнівність цього призначення: необхідної кількості голосів вона так і не набрала”, – написав він і додав, що це було першим сигналом щодо можливих проблем у її кадровому призначенні.
У своїй колонці він також зазначив ряд обставин навколо кар'єри Думи, які поставили під сумнів її здатність ефективно виконувати обов'язки на новій посаді.
“Кейс Думи досить показовий: медіа писали про те, як Єлена Дума опинилася в центрі скандалу через те, що завдяки її діям або, точніше, бездіяльності, Україна ледь не втратила яхту екс-нардепа-зрадника Медведчука, а останній був на крок від того, щоб повернути своє майно”, – зазначив Кулик.
Дума, на його думку, фактично надала можливість підозрюваному у державній зраді Медведчуку повернути свої активи, що викликало обурення в суспільстві. Політолог підкреслив, що хоча більшість схиляється до думки, що це була просто службова недбалість, саме наявність таких випадків ставить під питання професіоналізм керівника антикорупційного органу.
Ще однією проблемою, на яку вказав Кулик, є непрофесійне управління активами.
“На думку частини експертів, під час керівництва Думи АРМА демонструє значну неефективність в управлінні арештованими активами”, – написав він і навів кілька прикладів.
Серед них найбільш значущими є випадки з компаніями “Аерок”, ТРЦ “Гуллівер” і “Укрнафтобуріння”. За словами політолога, ці випадки “підтверджують нездатність АРМА ефективно управляти і зберігати економічний потенціал країни”. Він зазначив, що саме через недбалість в питаннях управління такими активами Україна може втратити значну частину потенційних доходів.
“Аерок” – провідний виробник газобетону в Україні, чиї активи були передані в управління АРМА у 2022 році через зв'язки з російським бізнесом. Замість того щоб забезпечити безперебійну роботу підприємства, АРМА фактично зупинило його діяльність. Протягом кількох місяців заводи “Аерок” простоювали, що призвело до значних фінансових втрат і поставило під сумнів ефективність роботи агентства”, – зазначив політолог.
Він вказав на важливість того, щоб органи, що беруть під контроль ключові підприємства, не допускали таких проблем, як зупинка виробництва або втрати на ринку.
ТРЦ “Гуллівер”, переданий під управління АРМА влітку 2024 року, – ще один приклад, який навів експерт. Він зазначив, що АРМА не змогло швидко передати об'єкт під нагляд управляючого, що призвело до втрати кількох місяців потенційних доходів.
“Тільки в жовтні АРМА оголосило конкурс на управляючого, втративши при цьому кілька місяців потенційних доходів і можливостей для розвитку цього значного активу”, – додав Кулик.
Він також згадав ситуацію з “Укрнафтобурінням”, одним із найбільш прибуткових підприємств газовидобувної галузі. За словами політолога, незважаючи на стратегічне значення активу, його акції були арештовані через справу 20-річної давності, а підприємство було передане в управління АРМА.
“Це викликає підозри в “законному рейдерстві”, адже актив з ліквідними запасами газу і значними коштами на рахунках може стати інструментом для перерозподілу ринку газовидобутку на користь наближених до влади осіб”, – написав він.
За словами Кулика, ситуація з АРМА лише посилює занепокоєння щодо корупційних ризиків в Україні і показує, як під виглядом боротьби з олігархами активи передаються людям, наближеним до “нужних” осіб у владі. Західні партнери України вже висловлюють занепокоєння щодо цих процесів, і ситуація з АРМА, на думку політолога, може призвести до подальшої втрати довіри до антикорупційних інститутів України.