Автор звернув увагу на існування так званого бермудського трикутника корупції, який складається з трьох основних факторів: дискредитуючих повноважень чиновників, монополії на прийняття рішень та відсутності належного громадського контролю. На його думку, українська система корупції виходить за межі традиційних схем.
"Наша країна відрізняється інноваційним підходом, створюючи нові геометричні – чотирикутні – форми корупції, – зазначив Кулик. – Четвертий кут корупції, як не дивно, – це судова система, це коли рішення суду стають відомими заздалегідь, до розгляду та оголошення визначення".
Він вважає, що цей аспект є важливою частиною корупційної практики, яка дозволяє маніпулювати результатами судових процесів.
В якості прикладу він навів ситуацію в "Укргазвидобуванні" та "Укрнафті" і буріння сотень нових свердловин.
"При таких масштабах робіт завжди знайдеться той, хто захоче всіх обхитрити і заробити більше, ніж передбачено договорами", – зазначив політолог.
Він написав, що "Укрнафта" як державна компанія виступила генеральним замовником і уклала договір на послуги по спорудженню свердловин №35, №36 та №37 Верхньомасловецького родовища.
"Однак коли роботи по бурінню трьох свердловин були завершені, то генеральний підрядник "Навігатор комплект", схоже, обрав тактику "я – не я, і хата не моя". І, як стверджують наші джерела, просто відмовився оплатити субпідрядникам, сервісним буровим компаніям та постачальникам матеріалів акти виконаних робіт, наданих послуг по бурінню, які були підписані директорами компаній, на яких стоять печатки обох сторін і за якими вже були сплачені податки", – описав він деталі.
Бурова компанія вже отримала рішення першої судової інстанції про арешт рахунків, і, згідно з судовими реєстрами, дійсно керівник "Навігатора" Роман Кунцяк є відповідачем у справі №910/12165/24 за позовом ТОВ "Нафтогазбуріння", яке подало позов на арешт рахунків та майна на суму 28 млн грн.
"І саме його, як говорять розслідувачі, в кінцевому рахунку слід вважати відповідальним за великі кредиторські заборгованості перед постачальниками обладнання та послуг за виконання контракту з державною "Укрнафтою". Кунцяк має великі кредиторські заборгованості перед постачальниками обладнання, і, щоб заспокоїти кредиторів і переконати, що незабаром вся кредиторка буде оплачена, директор наводить дуже переконливий аргумент: що вже в понеділок (йдеться про понеділок, який настане 25 листопада 2024 року) арешт буде знято, що є домовленості і людина пообіцяла, що з понеділка починаємо платити", – зазначив Кулик.
Політолог написав, що з понеділка, 25 листопада, апеляційну скаргу Кунцяка буде розглядати Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Інни Скрипки, Олега Хрипуна та Антоніни Мальченко.
"Усі події відбуваються за теорією "бермудського трикутника", суд взяв час на "творчий підхід" і оголосив рішення про оголошення перерви в судовому засіданні. Так яким чином директор компанії відповідача вже заздалегідь знає зміст визначення, яке ще суд не виніс? – підкреслив експерт. – Як кажуть розслідувачі, до рішення по "Навігатор комплект" може мати відношення скандальний суддя Хрипун, який вже був фігурантом розслідувань "бигусів" (проект Bihus.info. – "ГОРДОН") та НАПК", – зазначив політолог.
В розслідуванні йшлося "про багатомільйонні будинки та невідповідність доходам", додав він.
"Якщо 25 листопада рішення на користь "Навігатор комплект" все ж відбудеться, то це буде означати, що "бигуси" були праві щодо "добропорядності" судді Хрипуна. І логічно припустити, що діяти він буде в інтересах кінцевих бенефіціарів "Навігатор комплект", – зробив висновок Кулик.