Дякую українському народу за його смак свободи. Ми тут і ми не послабимося – Еммануель Макрон

Лідери найбільших країн Заходу 6 червня взяли участь у ювілейних заходах, присвячених 80-річчю висадки на півночі Франції військ союзників: американських, канадських та британських солдатів. У «День Д» вшанують пам’ять солдатів, які у 1944 році в Нормандії під час Другої світової війни здійснили неймовірний подвиг, яким відкрили другий фронт і посприяли перемозі над нацистською Німеччиною.

На тлі того, що очільника Росії Путіна через агресивні дії щодо України до Нормандії не запрошують із 2019 року, приїзд до Франції українського президента Зеленського мав символічний резонанс.

Про заходи, які набули дипломатичного значення, де глави держав обговорюють нагальні геополітичні питання, а також про посилення міжнародної ізоляції Росії – в аналітичному спостережанні Голосу Америки.

До Європи повернулася війна – Еммануель Макрон

Під час церемоній на відзнаку 80-річчя висадки військ антигітлерівської коаліції у Франції світові лідери прирівняли російську війну проти України до Другої Світової війни, яку розв’язала нацистська Німеччина під проводом Адольфа Гітлера.

Господар церемоній, французький президент Еммануель Макрон, наголосив, що до Європи повернулася війна і що все, за що боролися західні демократії в часи Другої Світової війни «знову ставиться під сумнів».

Макрон, не називаючи імені Путіна, вказав на намагання «змінювати кордони силою, або переписуванням історії».

Серед тих, хто гучно затаврував російську агресивність був президент США Джо Байден, який згадав про президента Росії як про «тирана».

«В Україну вдерся тиран, який прагне панування. Українці воюють з надзвичайною мужністю, потерпають від великих втрат, але ніколи не відступають», — заявив Байден.

Він запевнив: «Сполучені Штати, НАТО і коаліція з понад 50 держав міцно стоять з Україною».

«Автократи світу уважно спостерігають за тим, що відбувається в Україні, щоб побачити, чи дозволимо ми цій незаконній агресії відбутися без протидії. Ми не можемо цього допустити, здатися тим, хто залякує, схилятися перед диктаторами – це просто немислимо», — додав американський президент.

Хоча в часи Другої Світової війни Радянський Союз був членом антигітлерівської коаліції і Росія вважає себе спадкоємицею СРСР, на цю церемонію російського президента не запросили через російську війну проти України.

Натомість Еммануель Макрон заявив, що присутність президента України Володимира Зеленського засвідчує наміри «бути гідними тих, хто тут висаджувався».

«Дякую українському народу за його відвагу, за його смак свободи. Ми тут і ми не послабимося», — запевнив французький президент.

Президент Зеленський у відповідь на запитання журналістів, чи хотів би він висадки союзників в Україні, як в Нормандії 1944 року, сказав, що "сподівається".

Раніше президент Владімір Путін брав участь у церемоніях відзнак висадки в Нормандії, зокрема на її 70-річчя 2014 року.

Тоді, одразу після російської окупації Криму і на тлі бойових дій в Донецькій та Луганській областях, були започатковані чотиристоронні зустрічі в так званому Номадському форматі за участю України, Росії та Франції і Німеччини, які відігравали посередницьку роль у втіленні Мінських угод.

Мінський процес так ніколи і не досягнув головних домовленостей, бо Росія відмовлялася виконувати зобов’язання про відновлення українського суверенітету над окремими частинами Донецької та Луганської областей, і про виведення звідти підтримуваних Росією збройних формувань.

«Кордони неможливо змінювати силою» – спільна заява урядів

З нагоди 80-річчя висадки у Нормандії уряди США, Британії, Канади, Австралії, Бельгії, Данії, Чехії, Греції, Італії, Люксембурга, Монако, Нідерландів, Нової Зеландії, Німеччини, Норвегії, Польщі, Словаччини та України підписали спільну заяву, в якій вшанували «жертви усіх тих, хто звільнив Європу від гніту».

Далі підписанти виокреслили засадничі цінності, яких вони дотримуються:

Наша спільна мета – захистити та зберегти мир

заява урядів

• «Перше, ми підтримуємо територіальну цілісність суверенних держав. Кордони неможливо змінювати силою.
• Друге, ми відкидаємо застосування сили як засобу вирішення суперечок. Наш Альянс і наші партнерства є суто оборонними і не становлять жодної форми загрози безпеці іншої держави. Наша спільна мета – захистити та зберегти мир.
• Третє, ми поважаємо вільне право всіх держав вибирати свої відносини у сфері безпеки та право бути чи не бути частиною альянсів. Це вираження національного суверенітету та бажання безпеки та стабільності, які ми всі поділяємо.

• Четверте, ми зобов’язуємося поважати права людини та основні свободи, включаючи свободу думки, совісті, релігії чи переконань, для всіх без різниці.
• П’яте, ми підтримуємо права всіх людей на вільне визначення свого політичного статусу в силу свого права на самовизначення відповідно до міжнародного права.

• Шосте, ми сприяємо доступу всіх людей до надійних новин та інформації, а також до відкритого, безпечного та надійного цифрового інформаційного середовища. Захист вільної, незалежної та плюралістичної журналістики та ЗМІ має важливе значення для досягнення цієї мети.
• Сьоме, ми виступаємо за мирний економічний обмін, зв’язки між людьми та міжнародну співпрацю для сприяння безпеці та процвітанню в Європі та за її межами.

Ці універсальні принципи є основою нашої спільної відданості миру та безпеці. З часів Другої Світової війни вони були наріжним каменем альянсу між Сполученими Штатами, Канадою та європейськими країнами – і давно створеного глобального партнерства. Сьогодні вони залишаються в центрі нашої взаємодії зі світом, оскільки ми прагнемо підтримувати глобальні норми, пропагувати цінності та підтримувати сталий розвиток для всіх. Вони скеровують нас у наших зусиллях підтримувати Україну, щоб вона захистилася від російської агресивної війни стільки, скільки потрібно для відновлення миру в Європі».

• Радіо Свобода