Президент Сербії пояснив, що мав на увазі під «важкими часами», які чекають на країну

Читать на русском

Президент Сербії пояснив, що мав на увазі під «важкими часами», які чекають на країну

Президент Сербії пояснив, що мав на увазі під «важкими часами », які чекають на країну

Президент Сербії Александр Вучич в п’ятницю ввечері виступив зі зверненням, в якому пояснив, що він мав на увазі, коли попереджав про важки часи, що насуваються на країну.

Про це повідомляє "Балканський оглядач".

Першим викликом він назвав прийом Косова до Ради Європи. Передбачається, що остаточне рішення з цього питання буде ухвалене в середині травня.

Вучич в своєму виступі розповів про дискримінацію та репресії сербів в Косово та невиконання Приштиною своїх зобов’язань за раніше узгодженими домовленостями, а також розкритикував тих, хто на міжнародної арені та в регіоні підтримує приєднання Косово до РЄ.

Реакція Сербії на можливе прийняття Косово до Ради Європи буде потужною та відповідальною, заявив він, зазначивши, що поки не хоче говорити, як саме буде діяти Белград.

"Ми продовжимо обговорювати, я готовий вислухати думку Скупщини (парламенту) та уряду. Ми будемо готуватися і чекати", – сказав Вучич.

Другим викликом, за словами сербського президента, є заплановане ухвалення в квітні на Генеральній асамблеї ООН резолюції про визнання масового вбивства боснійців в Сребрениці в 1995 році геноцидом. Як він зазначив, розгляд цього питання ініційовано на пропозицію Німеччини та Руанди.

Резолюція не матиме обов’язкової сили, але Вучич не виключає, що після визнання подій в Сребрениці геноцидом, буде ставитися під сумнів право на існування Республіки Сербської як утворення, сформованого на основі геноциду.

Окрім того, на його думку, "на підставі лише одного необов’язкового вердикту також вимагатимуть від Республіки Сербської воєнних репарацій".

Варто зазначити, що у 2004 році вбивства у Сребрениці визнав геноцидом Міжнародний трибунал з колишньої Югославії у справі проти генерала боснійських сербів Радислава Крстича.

У 2015 році цю бійню визнали геноцидом Європарламент та Конгрес США. У липні того ж року Велика Британія винесла на голосування Ради безпеки ООН проєкт резолюції, який визнавав масове вбивство у Сребрениці геноцидом. Проте під час голосування Росія, на прохання Сербії, наклала вето на проєкт резолюції, а Китай утримався.

Позиція Сербії вже багато років полягає у визнанні масового вбивства у Сребрениці, проте не геноциду.

"Західні держави хочуть поставити нас у скрутне становище, – зазначив Вучич. – Проти нас буде колективний Захід, проти Сербії, плюс значна кількість мусульманських країн". Але "ми маленькі, всі ці сили проти нас, але ми будемо боротися", наголосив він.

На думку Вучича, "тиск на сербський народ" відбувається, по-перше, через військовий нейтралітет Сербії. По-друге, через ставлення до війни в Україні – за позицію, що Сербія засуджує напад на суверенну країну, але не приєднується до санкцій (проти Росії).

Третя причина, зазначив він, полягає в тому, що західні країни відчувають великий тиск через просування російських військ.