Президентом Словаччини стає соратник Фіцо: що далі?

Петер Пеллегріні і Роберт Фіцо

БРЮССЕЛЬ – Другий тур президентських виборів у Словаччині, що пройшов 6 квітня, приніс перемогу спікерові парламенту Петеру Пеллегріні, який є соратником прем’єра Роберта Фіцо і його партнером по коаліції.

Пеллегріні, який багатьом запам’ятався як поміркований політик, свою виборчу кампанію збудував частково на війні Росії проти України та ролі в ній Словаччині, певною мірою перетинаючись із наративами Фіцо. Чого очікувати від цього альянсу у словацькій владі Україні? Радіо Свобода дізналося в аналітиків та експертів.

Перспективи зміни влади у Словаччині (відео )

Будь ласка, зачекайте

Переможні лозунги

Свого конкурента – прозахідного кар’єрного дипломата, що очолював словацькі місії в ЄС і США, Петер Пеллегріні випередив із відривом у понад 6-ть відсотків. Наступні п’ять років країну, що за минулої влади передала Україні всі МІГи-20, очолюватиме соратник Роберта Фіцо. В коментарях Радіо Свобода експерти поцяснюють, який козир дістав Пеллегріні, намагаючись перемогти суперника. І пов’язаний він із Україною, війною та недавніми резонансними дискусіями про відправку солдатів туди.

«Наприкінці виборчої кампанії команда Пеллегріні виклала білборди, в яких говорилося, що якщо він буде обраний, то він не дозволить словацьким хлопцям і чоловікам йти на війну… Такий тип звинувачень опонента Пеллегріні відіграв значну роль у мобілізації його виборців», – пояснює ефект від цього політтехнологічного прийому почесний науковий співробітник Німецького Фонду Маршалла Павол Демеш.

Це була битва, що значною мірою підбурювалася російською пропагандою та дезінформацією

Юрай Майчін

Репутацію Івана Корчока – суперника Пеллегріні, що здобув понад 46-ть відсотків голосів, пов’язали з буцімто розпалюванням війни і втягуванням у неї Словаччини, вважають аналітики.

«Іван Корчок зображується як розпалювач війни, котрий втягне Словаччину у війну, що, звісно, неправда, бо повноваження надсилати словацькі війська куди завгодно повністю належить урядові та парламенту… Є тенденція втоми від війни, з іншого боку також – страхи населення. Та це була битва, що значною мірою підбурювалася російською пропагандою та дезінформацією», – зауважує аналітик з питань оборони та безпеки Центру європейської політики Юрай Майчін.

Президент Словаччини на міжнародній арені

Повноваження президента Словаччини зводяться, виходячи з Конституції країни, насамперед до представницьких. Ще їх називають церемоніальними. Першу скрипку і в зовнішній політиці, і у внутрішній, – грає насамперед уряд на чолі з прем’єром. Однак у розпорядженні глави держави – своєрідний інструмент стримування.

Мені видається, Пеллегріні буде більш поміркованим

Демеш

Президент може ветувати законопроєкти парламенту, завертаючи їх назад, та оскаржувати нормативно-правові акти в Конституційному суді, керівництво якого, а також – частину суддів, – він і призначає. Це мало би не давати країні звертати з демократичного шляху.

Реформи кримінального законодавства й ЗМІ, що ініціював словацький прем’єр Роберт Фіцо, провокували серед опозиції занепокоєння щодо послаблення верховенства права. Як, власне, і його зовнішній курс: чинний глава уряду, на відміну від його попереднього керівництва, – проти військової допомоги Україні. Фіцо закликав також Захід зупинити її і розпочати перемовини з Росією.

«Мені видається, Пеллегріні буде більш поміркованим і спробує «розбавити» образ проросійської Словаччини, що є дуже неприємним зображенням того, що ми бачимо в міжнародних ЗМІ. Але в загальній зовнішній політиці, зокрема щодо допомоги Україні, думаю, чекати серйозних змін не варто», – каже Павол Демеш.

Вітер зі Словаччини не в бік України?

Словацька опозиція покладала надії на Івана Корчока і розраховувала, зважаючи на його успіх у першому турі виборів, на перемогу в другому, а відтак – на баланс між стримуванням і противагами. Та колишній міністр закордонних справ Словаччини відстав від свого суперника, що фінішував першим, на більш як шість відсотків голосів.

Навіть якби переміг Іван Корчок, не було би «розвороту» в політиці уряду Словаччини

Роланд Фроденштайн

Свою поразку Корчок визнав, переможця – привітав, і водночас пообіцяв не забути, як Пеллегріні перетворив його на «кандидата війни». Політик прозахідної орієнтації (що, втім, зрозуміло вже з його біографії) під час кампанії стверджував, що припинення допомоги Україні забезпечить, замість миру, перемогу Росії.

«Навіть якби переміг Іван Корчок, не було би «розвороту» в політиці уряду Словаччини…Що стосується допомоги Україні в економічному і гуманітарному плані, – Словаччина лишатиметься на позиції своїх партнерів по Євросоюзу. І щодо підготовки переговорів з Україною про її членство в ЄС – Словаччина не відійшла від мейнстріму в Євросоюзі… Так що і при Пеллегріні це, звичайно, не зміниться», – зазначає засновник Brussels Freedom Hub Роланд Фроденштайн.

Пеллегріні стверджував, що капітальних змін у зовнішній політиці не буде, обіцяючи, що Словаччина залишиться «сильним членом ЄС і НАТО». Експерти мають підстави вважати, що це не зміниться разом зі статусом і посадою політика.

SLOVAKIA-POLITICS-VOTE-election

SLOVAKIA-POLITICS-VOTE-election

«Якщо судити з попередніх діянь Петера Пеллегріні, – він був своєрідним «голосом» за збереження євроатлантичної орієнтації України і не прагнув до конфронтації з ЄС, а також США… Виступав за політику компромісів, а також – пошуки «золотої середини” у зовнішній та безпековій політиці… Попередній поміркований курс може стати і жорсткішим, коли Пеллегріні обійме посаду. Водночас можемо також очікувати, що рівень риторики трохи знизиться після цієї гарячої та поляризованої президентської кампанії», – зауважив дослідник Асоціації міжнародних відносин у Чехії Павел Гавлічек.

Експерти також скептично налаштовані, коли йдеться про можливе перетворення Словаччини на другу Угорщину.

Не бачу, щоб Словаччина дрейфувала, мавпуючи угорську модель, – вона для цього набагато більш різна всередині

Павло Клімкін

«Не бачу, щоб Словаччина стала другою Угорщиною. Там є дуже непрості тенденції… Вони є певною мірою авторитарними. Але я не бачу, щоб Словаччина дрейфувала, мавпуючи угорську модель, – вона для цього набагато більш різна всередині… Не вважаю Пеллегріні проросійським кандидатом. Хоча я його так не вважаю однозначно, жорстко і дуже послідовно, емоційно проукраїнським. Він скоріше десь посередині. Його партія і він сам гарантуватимуть певний внутрішній баланс сил в Словаччині», – вважає екс-міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Не очікують аналітики й на загострення взаємин Братислави з Брюсселем – Словаччину частково годують дотації з бюджету ЄС, а отже, конфронтація – не в інтересах чинного уряду. Не очікують і на спроби Словаччини блокувати євроінтеграційний рух України, оскільки ознак подібних намірів досі не спостерігали. Офіційно новообраний президент обійме посаду 15-го червня.

Форум